I love UA

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

 

 

Рідна мова — найбільше багатство. Його не виміряєш на вагу, не відчуєш в руках, не побачиш оком. Його потрібно тільки відчувати своєю власною сутністю. Тільки від кожного з нас особисто залежить, чи дбати про свою мову, чи ставитися до неї байдуже, як до чогось незначного і неважливого, чи взагалі зректися того слова, яке називають рідним, материнським. Існує старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям. 

 

legenda_pro_movu

 

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав все, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, оселедці вітер розвіває – стали і мовчать.

— Де ж ви були, коли я всіх кликав?, – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

— Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

 

224.6b7d778475ee6656e107f404519e67b7

 

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

 

— Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

 

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.

 

©

 

Читайте: Найкращі: За версією CNN, Львів – місто номер один в Україні

To Top