I love UA

Українські народні прянощі

 

З давніх-давен в Україні цінували пахучі трави. Ці рослини можна заготовити, збираючи їх у лісах та на луках, або виростити вдома — на грядці чи підвіконні. Вивчаючи флору
рідного краю, збираючи пряні трави або вирощуючи їх дома на грядках, ви зможете
розширити та збагатити смакову палітру звичайних страв.

 

Аїр

 

herbalpedia.ru

herbalpedia.ru

 

Або лепеха, татарське зілля − з’явився в Україні разом з монголо-татарською навалою. Цю рослину, яка походить з Індії та Китаю, монголи й татари завжди брали з собою у походи й кидали живі кореневища у воду річок, озер. Вони вважали, що рослина очищає водойми, тому можна безпечно пити воду й напувати коней. Отже, аїр (шувар) популярний в Україні з давніх часів, і тому на Зелені свята його розкидають у хаті на підлозі. Давно були відомі й цілющі властивості аїру.
Кореневище аїру, висушене й стерте в дрібний порошок, додають до пива, компотів зі свіжих та сушених яблук, груш і ревеню, замість лаврового листу кладуть у різні страви, варять сироп, виготовляють цукати, замінюють ним імбир для ароматизації пудингів і печива. Заготовляють кореневище аїру восени або навесні, миють у проточній воді, підв’ялюють на повітрі й розрізають на шматки 10-20 см завдовжки (товсті ріжуть ще й вздовж) і сушать на повітрі або в печі.

 

Аніс

 

infoherbs.com.ua

infoherbs.com.ua

 

У старовину − ганус. Як пряність використовується переважно насіння, яке збирають у серпні – вересні трохи недозрілим і досушують у снопах.
Насіння анісу використовують при випіканні тіста, додають до кисло-солодких соусів, компотів, киселів, варення, з анісом роблять домашні настоянки, наливки, пиво, брагу, квас.
Крім насіння, використовують зонтики, зірвані зразу ж після цвітіння. Їх додають у соління та маринади для фруктів. Молоде листя кладуть у салати (особливо з яблуками).

 

Барбарис

 

Farming.by

Farming.by

 

Поширена кущова рослина з кислуватими ягодами налічує біля 450 різновидів. Росте на всіх материках крім Австралійського. Назва латинська beiberi перекладається як ведмежа ягода.
З ягід сушеного меленого та свіжого барбарису готують киселі, кваси, цукерки, мармелад, варять варення та чавлять сік, додають у компоти та морси. Готують з нього також екстракти, лікери, наливки, сиропи. Добрий барбарис у поєднанні з м’ясом баранини та рисом, є обов’язковим інгредієнтом плову. На Кавказі готують гостру приправу до м’яса з ягід барбарису перцю, води, солі.
Барбарис добрий медонос, смачний з нього барбарисовий мед.

 

Бузина чорна

 

YouTube

YouTube

 

Цей високий кущ росте переважно у ярах, балках. Бузина вважається майже бур’яном. Але бузина – цілюща рослина, а її ягоди вживають у їжу. З них виробляють сиропи, киселі, кетчуп, оцет тощо. Ягідним соком підфарбовують виноградні вина, варять варення, в суміші з іншими ягодами, готують настоянки, лікери. Квітами бузини фарбують крашанки.

 

Васильки справжні (базилик)

 

 www.maminblog

www.maminblog

 

Однорічна трав’яниста рослина. Трава і квітки мають сильний приємний аромат. Походять васильки з Південної Азії. В Україні культивуються як ефіроолійна рослина. Свіжу або сушену зелень кладуть в салати, страви з помідорів, кетчупи, додають до соусів, приправляють ними копченості, готують масло для бутербродів, омлети. Вирощують рослину з насіння. Вона дуже чутлива до холоду. Збирають в пору цвітіння, сушать дуже обережно: розкладають тонким шаром у затінку.

 

Гірчиця

 

DeLuxe.com.ua

DeLuxe.com.ua

 

Старовинна культурна рослина. Її насіння використовують для приготування гірчиці столової, кладуть у солоні огірки та інші овочі, додають до різних маринадів, приправляють копчене м’ясо.
Молоде листя додають у салати. Проростити насіння білої гірчиці досить просто і вдома – насипте його в миску на мокру вату, врожай можна збирати вже через тиждень.

 

Дягель

 

 www.botanische-spaziergaenge.at

www.botanische-spaziergaenge.at

 

Рослина з родини зонтичних з високим товстим стеблом. У наших пращурів – скіфів та слов’ян – дягель був у великій пошані, його здавна вирощували на городах. Її назва походить від давньослов’янського дєгль – здоровіти, бути сильним, одужувати. Корінь дягелю (особливо однорічний) видає приємний і сильний аромат, молоді пагони пахнуть слабше.
Листя та стебла додавали до борщу, особливо ранньої весни, бо виростає дягель відразу після танення снігу. Рослину вважали тонізуючим засобом. У свіжому вигляді їх дрібно шинкують у салати, а також у гарячі овочеві гарніри.
Із свіжих коренів роблять варення та цукати; сухі корені, подрібнені в порошок, домішують у тісто, м’ясні соуси, додають до смаженого м’яса (за 5-7 хвилин до готовності), компотів та чаю. Насінням ароматизують міцні напої.

 

Калган

 

wikifr.xyz

wikifr.xyz

 

Перстач прямостоячий, галангал. Вважається, що назва «галангал» − одна з версій китайського слова liang-kiang, у перекладі − «дикий імбир». В Україні поширена назва калган, зав’язник, п’ятипал, дерев’янка, росте у мішаних та соснових лісах на лісових галявинах, луках по окраїнах боліт. Поширений по всій Україні. Заготовляють у західній та центральній Україні.
Калган набагато ароматніший від імбиру: у нього особливо тонкий приємний аромат, а смак різко пряний, гіркуватий.
Стародавнім українським заварним пряникам, медовим і малиновим брагам, медам і квасам, а також настоянкам та наливкам корінь калгану надавав дивного своєрідного аромату.
В Україні козаки здавна готували горілку-калганівку. Цей напій вважався чудодійним, якщо козак захворів, у кошового брали 30 г напою, проговорювали молитовний заговір і давали хворому. Рецепт приготування напою тримали в секреті, сам процес виготовлення супроводжувався замовляннями. Готували напій на зброджених фруктах, міцність його була 45 градусів. У калганівку входило понад 100 інгредієнтів, серед яких трави, коріння (калганове, солодки, дивосилу, основними були мохи та лишайники зібрані з певних видів каміння). У помірних дозах калганівка зміцнює імунітет, підвищує розумову працездатність, суттєво підвищує чоловічу потенцію, після її споживання немає побічного ефекту похмілля. Цей напій ще називають еліксиром молодості, здоров’я і довголіття. Корінь калгану легко знайти на Львівщині, у Карпатах.
У кулінарії калган застосовують для приготування м’ясних і солодких страв. Його можна заморожувати і зберігати в холодильнику. Смак добре поєднується з такими екзотичними приправами, як кокос, листя лайма, тамаринд. Калган свіжий або сушений рекомендують додавати в супи, до рибних страв, до рису. Свіжий корінь калгану нарізають плястерками і додають у страву, перед подачею готової страви його виймають. Одна чайна ложка порошку еквівалентна трьом сантиметрам свіжого кореня.

 

Читайте: 5 традиційних українських вареників, про які ви не знали

 

Кмин

 

Wikiwand

Wikiwand

 

Або тмин – дворічна рослина родини зонтичних, росте на лісових галявинах, луках та лісових сіножатях, у садках, на вигонах. Кмин людина знала ще на зорі цивілізації і вирощує його для своїх потреб з часів неоліту. Його дуже легко розводити в садах і городах.
Кмин часто входить до складу різних пряних сумішей. Використовується цілим або меленим. Мелений кмин використовують для приготування страв, які не піддаються тепловій обробці, − салатів, паштетів, сирів тощо. Цілим насіння кмину уживають для приготування виробів з тіста (його навіть називали «пекарською пряністю»), додають до червоного буряку, свіжої та квашеної капусти, у картоплю, супи, салати, сири, ковбаси.
Без кмину і часнику неможливим є готування баранячого м’яса. Багато хто любить хліб з кмином. У салати використовують свіжі пагони, молоде листя, коріння. Коріння можна маринувати та варити з медом і цукром. Кмин додають до соусів, пива та квасу.

 

Кріп запашний

 

poradumo.com.ua

poradumo.com.ua

 

Кріп містить ефірну олію, цукор, жир, клітковину, азотисті речовини. У свіжих стеблах і листі є вітаміни С, групи В.
Молодий кріп у свіжому вигляді додають до овочевих і м’ясних салатів. Трава і насіння потрібні для соління і консервування овочів. Ефірна олія надає продуктам своєрідного аромату й смаку, має гарну консервувальну властивість.
Трава й плоди кропу підвищують імунітет організму, поліпшують обмінні процеси, діють заспокійливо при нервових захворюваннях, перезбудженні, безсонні, головному болю. Настій плодів кропу дають пити дітям при болях у животі при метеоризмі.

 

Кропива дводомна

 

 liktravy.ua

liktravy.ua

 

Ця рослина відома кожному з дитинства як засіб виховання неслухняних дітей.
Однак кропиву можна також споживати в їжу як звичайну городню зелень: з неї варять зелений борщ, готують пюре з молодих листочків з яйцем, тушкують ікру.
Кропиву можна квасити так само, як і капусту. Молоді пагони кропиви доводиться зривати в рукавицях, але досить їх ошпарити окропом, як пекуча гострота зразу ж зникає, залишається тільки гіркувато-пряна зелень, що нагадує смаком шпинат. Страви з кропивою навіть після варіння мають красивий зелений колір.

 

Кульбаба

 

uk.wikipedia.org

uk.wikipedia.org

 

Кульбаба − справжнє багатство. У багатьох країнах кульбабу вирощують на плантаціях. Природа наділила її вітамінами, мінеральними, дубильними речовинами, білками, рослинним інсуліном.
У кульбабі цінним є все: корінь, листя, суцвіття. Якщо жовті квіти солодкі й ніжні, то листя гіркувате. Деякі кулінари радять їх вимочувати. Гіркота у кульбабі видається пікантною. Кульбаби гарні в будь-якому поєднанні, зокрема з різноманітними культурними рослинами. Квіти кульбаби часто використовуються для варення, але бажано їсти їх у свіжому вигляді, додаючи в каші, супи, салати. Квіткові пуп’янки маринують, потім їх використовують як заправу до супів.

 

Красоля (настурція)

 

stroytechnology.net

stroytechnology.net

 

Інші назви: крес-капуцин, настурка, індійський крес, іспанський крес, цвітний салат. Красоля − однорічна рослина родини капуцинових. В Україні повсюдно культивується як декоративна квіткова рослина. У їжу вживається дуже мало, незважаючи на те, що для цього придатні майже всі частини рослини: листя, пуп’янки, квіти, насіння в зеленому недостиглому вигляді. Останнє можна маринувати з іншими прянощами і заготовлювати про запас. Уживається переважно тільки в салати і як гарнір до холодних і гарячих м’ясних страв, у суп не використовують.

 

Любисток

 

uk.wikipedia.org

uk.wikipedia.org

 

Цей мешканець гір Південного Ірану вже дуже давно прижився в Україні. В селах він росте майже у кожному садку. Рослина має своєрідний запах, який нагадує запах селери. Смак любистку гострий, солонувато-гіркий.
Як пряність у любистку використовують листя, свіже і сушене, корінь і плоди. Листя додають до супів, особливо до зварених на яловичому бульйоні, соусів, овочів, салатів і смажених страв.
Його плоди рекомендують вживати при солінні овочів, огірків, посипати ними хліб і печиво з сиру. З кореневища та кореня виготовляють спеції для супів. Стебла любистку ріжуть на шматки і готують з них цукати.

 

Майоран

 

Farming.by

Farming.by

 

У давнину називали майран. Родом із Середземномор’я. Рослина примхлива, вимерзає взимку, але варто потрудитися задля свіжого пахучого листя.
Майоран споживають як у свіжому, так і сухому вигляді. Його додають до супів, соусів для тушкованого м’яса (в основному до баранини), кладуть у фарші та паштети. Та найбільше його використовують для ковбас та страв з картоплі.

 

Материнка

 

 lisky.org.ua

lisky.org.ua

 

Орегано. Поширена рослина, в Україні її знайдете на кожному узліссі мішаного лісу, діброви, березового гаю, на галявині, просто в чагарниках, на схилах чи у вибалку, де росте ліщина.
Материнкою не тільки лікуються, її уживають в їжу. Кілька стебел рослини кладуть у бочку з розсолом, коли солять огірки, у квас додають відвар трави, сухою травою обкурюють глечики з-під молока. Її додають до помідорів, сирів, овочів (особливо до квасолі), м’яса та риби.

 

Меліса

 

EzoPort.ru

EzoPort.ru

 

Інакше − цитринова м’ята. Багато віків тому прийшла в Україну. Вона має ніжний, приємний цитриновий запах.
Як прянощі використовують листки у свіжому та сухому вигляді. Свіжі кладуть у літні салати, борщі, овочеві супи (за 1-2 хвилини до подачі на стіл). Сухі листки використовують у ті ж самі страви взимку, а також додають у чай, компоти, кваси, пиво, брагу, ароматизують оцет.
Суху мелісу можна додавати в соління (огірки, помідори), а порошком посипати м’ясні, рибні страви і дичину. З мелісовою олією готують відомий трав’яний лікер – шартрез.
Листя меліси збирають тільки до цвітіння, сушать у затінку, розклавши тонким шаром, не перевертаючи.

 

Читайте: 10 нових українських фільмів, які варто подивитись

 

М’ята перцева

 

fitoapteka.org

fitoapteka.org

 

М’ята холодна, холодка – багаторічна трав’яниста рослина, у дикому стані не росте.
Листя та квітки м’яти додають як приправу до салатів, супів, рибних і м’ясний страв, чаю. Разом з іншими рослинами (наприклад, материнкою, звіробоєм т. ін.) входить до складу трав’яного чаю.
Додавання м’яти під час засолювання капусти є запорукою її тривалого зберігання та високих смакових якостей. Молоко, у яке додали м’яту, довго не скисає. М’ята має освіжувальний аромат, викликає апетит. У харчовій промисловості м’ятну ефірну олію та листя м’яти широко використовують як пряність. М’ята відстрашує комах (міль, бліх) і змій, запобігає появі черви в сухофруктах.

 

Нагідки

 

semena.in.ua

semena.in.ua

 

В Україну їх завезли ще в середні віки, рослина стала дуже популярною. Нагідки називали «шафраном для бідних», бо їхніми пелюстками підфарбовували не тільки масло й сири, а й супи, соуси, тісто. Барвник, який міститься в пелюстках квітів нагідок, розчиняється у жирах, тому, якщо ми хочемо надати красивого кольору тісту, треба спочатку пелюстки проварити у молоці.

©

Читайте: ТОП 10 сайтів для дітей українською мовою

Нажмите, чтобы писать комментарии

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

To Top